СЛОВНИК СУЧАСНОГО ПЕДАГОГА

Активне навчання — метод навчання, що передбачає участь учнів у процесі навчання через обговорення, практичну діяльність та самостійне дослідження.

Академічна доброчесність — принципи та правила поведінки, які забезпечують чесність і відкритість у навчальній діяльності.

Адаптивне навчання — підхід, який враховує індивідуальні особливості учнів і коригує методику навчання для досягнення кращих результатів.

Гейміфікація — використання ігрових елементів у навчальному процесі для підвищення мотивації та залученості учнів.

Диференціація навчання — адаптація навчального процесу до рівня підготовки, інтересів і потреб кожного учня.

Емоційний інтелект — здатність розуміти й управляти власними емоціями, а також розпізнавати й враховувати емоції інших людей.

Компетентнісний підхід — орієнтація навчального процесу на формування знань, умінь та навичок, які учень зможе застосовувати у реальних життєвих ситуаціях.

Критичне мислення — здатність аналізувати, оцінювати й синтезувати інформацію для прийняття обґрунтованих рішень.

Метапредметність — інтеграція знань і навичок із різних навчальних предметів для вирішення комплексних задач.

Медіаграмотність — здатність критично оцінювати інформацію з медіа та використовувати медіаресурси.

Онлайн-навчання — форма навчання, яка реалізується за допомогою цифрових платформ і технологій.

Педагогіка партнерства — модель взаємодії між учнем, учителем і батьками, заснована на довірі, повазі та спільній відповідальності.

Проєктне навчання — метод, що базується на розв’язанні практичних задач через створення учнями навчальних проєктів.

Рефлексія — процес самоаналізу, усвідомлення власних дій, думок і результатів.

Соціально-емоційне навчання (SEL) — розвиток навичок саморегуляції, емпатії, взаємодії та прийняття рішень.

STEM-освіта — інтеграція природничих наук, технологій, інженерії та математики у навчальний процес.

Тьюторство — індивідуальна підтримка учня у процесі навчання, спрямована на розвиток його здібностей і досягнення навчальних цілей.

Формувальне оцінювання — процес регулярного зворотного зв’язку, який допомагає учням визначати свої сильні сторони та сфери для покращення.

Фліп-клас — метод навчання, за якого учні вивчають новий матеріал вдома через відеоуроки чи інші ресурси, а у класі виконують практичні завдання.

Цифрова грамотність — здатність ефективно використовувати цифрові технології для пошуку, створення та поширення інформації.

Інклюзивна освіта — система навчання, яка забезпечує рівний доступ до якісної освіти для всіх дітей, включно з дітьми з особливими освітніми потребами.

Коучинг — метод наставництва, який спрямований на допомогу учню у досягненні особистісних і навчальних цілей.

Екосистема освіти — сукупність усіх учасників і ресурсів, що взаємодіють у навчальному процесі для досягнення освітніх цілей.

Навчання через дослідження — метод, за якого учні опановують новий матеріал через самостійне вивчення, аналіз і вирішення проблем.

Цифровий слід — інформація, яку залишає користувач в інтернеті, використовуючи цифрові ресурси.

КЛАСИЧНІ ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ У ПЕДАГОГІЦІ

Адаптація учнів — процес звикання учнів до умов навчання, соціального середовища та нових вимог, що забезпечує ефективне засвоєння матеріалу.

Авторитарний стиль керівництва — стиль управління в навчальному процесі, коли викладач визначає правила, приймає рішення без консультацій з учнями і контролює виконання завдань.

Аудиторія — група учнів, слухачів чи студентів, які одночасно перебувають на навчальному занятті.

Гармонійний розвиток — розвиток особистості учня в усіх аспектах: інтелектуальному, моральному, фізичному та емоційному.

Дидактика — наука про процес навчання, його принципи, методи, форми, засоби і організацію навчальної діяльності.

Зворотний зв’язок — процес обміну інформацією між учнем і вчителем щодо результатів навчання для корекції і удосконалення навчального процесу.

Індивідуальний підхід — врахування індивідуальних особливостей учнів (рівень знань, здібності, інтереси) у процесі навчання.

Конструктивізм — педагогічна теорія, що наголошує на активній ролі учня у створенні своїх знань через взаємодію з оточенням і рефлексію.

Логічне мислення — здатність учня узагальнювати, порівнювати, аналізувати і формулювати правильні висновки на основі доказів та фактів.

Методика викладання — сукупність методів, форм, засобів і прийомів, що застосовуються вчителем для ефективного навчання учнів.

Мотивація навчання — процес формування у учнів зацікавленості в навчанні та бажання досягати навчальних цілей.

Навчальна програма — офіційно затверджений документ, що містить перелік навчальних предметів, обсяг знань та вимог до учнів на певному етапі освіти.

Навчальна мета — конкретний результат навчання, якого учень має досягти після проходження навчального курсу.

Наслідки навчання — зміни, які відбуваються в учня внаслідок навчального процесу, що стосуються якостей його особистості та здатності застосовувати отримані знання.

Освітній процес — взаємодія вчителя та учня, спрямована на набуття знань, умінь і навичок, формування особистісних якостей.

Педагогічна технологія — система методів, прийомів, засобів та організаційних форм, які використовуються для досягнення поставлених освітніх цілей.

Педагогічний колектив — група педагогічних працівників, що працюють разом в одному навчальному закладі для досягнення спільних освітніх цілей.

Підготовка до уроку — комплекс заходів, що включає планування та організацію навчального матеріалу, підготовку методичних і навчальних матеріалів, підбір методів та форм навчання.

Підвищення кваліфікації — процес, який передбачає вдосконалення професійних навичок педагога для підвищення ефективності навчального процесу.

Психологічний клімат в класі — емоційна атмосфера, що створюється вчителем і учнями в навчальному процесі, яка впливає на ефективність взаємодії і навчання.

Репродуктивне навчання — метод навчання, що полягає в тому, що учень засвоює матеріал, повторюючи його за вчителем.

Самостійне навчання — навчання, яке здійснюється учнем без прямого контролю з боку викладача, у процесі якого учень опрацьовує матеріал, аналізує, формує висновки.

Система оцінювання — набір критеріїв і методів, що використовуються для оцінки досягнень учня в процесі навчання.

Соціалізація учнів — процес адаптації учнів до соціальних норм, ролей та обов’язків у суспільстві через навчання та взаємодію з оточенням.

Форма навчання — організаційна структура навчального процесу, що включає класно-урочну, індивідуальну, дистанційну чи змішану форми навчання.

ПЕРЕЛІК ТЕРМІНІВ І ПОНЯТЬ, ЯКІ СТОСУЮТЬСЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ:

Педагогічна майстерність — високий рівень професіоналізму педагога, що характеризується умінням ефективно організовувати навчальний процес, впливати на учнів, забезпечувати розвиток їхніх здібностей і компетентностей.

Емоційна інтелігенція педагога — здатність педагога усвідомлювати, розуміти та ефективно управляти своїми емоціями та емоціями учнів для створення позитивного навчального клімату.

Методичний репертуар педагога — набір методів, прийомів і технологій, які використовує педагог для досягнення поставлених навчальних і виховних цілей.

Креативність педагога — здатність педагога до творчого підходу в організації навчального процесу, використання новітніх методів та інноваційних ідей для зацікавлення учнів.

Педагогічна рефлексія — здатність педагога до самоконтролю і самооцінки своєї професійної діяльності, вміння аналізувати власні успіхи та помилки для подальшого розвитку.

Індивідуалізація навчання — педагогічний підхід, що враховує індивідуальні особливості кожного учня, його потреби, рівень розвитку та інтереси.

Гнучкість педагогічного процесу — здатність педагога адаптувати свої методи і форми навчання до змінних умов, специфіки групи учнів та непередбачених обставин.

Педагогічна компетентність — сукупність знань, умінь, навичок і особистісних якостей педагога, які дозволяють ефективно виконувати професійну діяльність.

Сучасні педагогічні технології — новітні методи і підходи до організації навчального процесу, спрямовані на розвиток креативності, критичного мислення та самостійності учнів.

Класна керівниця/керівник — педагог, що відповідає за виховний процес в класі, організовує не тільки навчання, але й соціально-психологічний клімат у групі учнів.

Педагогічне спостереження — метод діагностики, який полягає в безпосередньому спостереженні за поведінкою учнів, що дозволяє оцінити їх розвиток і виявити потреби в корекції навчального процесу.

Педагогічне консультування — діяльність педагога, спрямована на допомогу учням, батькам і колегам у вирішенні проблем, що виникають у навчальному та виховному процесах.

Інтерактивне навчання — метод, що передбачає активну участь учнів у процесі навчання через обговорення, рольові ігри, дискусії, що сприяє розвитку комунікативних і когнітивних навичок.

Педагогічна етика — сукупність норм і принципів, що регулюють професійну поведінку педагога, включаючи взаємодію з учнями, батьками та колегами, забезпечуючи моральну та етичну складову педагогічної діяльності.

Комунікаційна майстерність педагога — здатність педагога ефективно передавати знання, вести діалог з учнями, мотивувати їх до навчання, а також підтримувати позитивний клімат у класі.

Мотивація учнів — вміння педагога створювати умови для зацікавлення учнів у навчанні, стимулювати їх прагнення до саморозвитку та досягнення успіху.

Виховний потенціал педагога — здатність педагога сприяти розвитку моральних, емоційних та соціальних якостей учнів, а також формувати позитивні цінності та ставлення до навчання.

Діалогічне навчання — метод, що передбачає активний обмін думками між педагогом і учнями, орієнтуючись на взаємоповагу, спільне вирішення завдань і активне залучення учнів у процес навчання.

Інклюзивне навчання — підхід до навчального процесу, що забезпечує рівні можливості для учнів з різними потребами, враховуючи їх інтелектуальні, фізичні та соціальні можливості.

Інформаційно-комунікаційні технології в освіті — використання цифрових інструментів та технологій для підтримки і вдосконалення навчального процесу, зокрема в контексті дистанційного навчання, мультимедійних презентацій і онлайн-ресурсів.

МЕТОДИ НАВЧАННЯ

Методи навчання — системи прийомів, стратегій і технік, які педагог використовує для досягнення навчальних цілей, оптимізації навчального процесу та розвитку учнів. Методи навчання можуть бути традиційними або інноваційними в залежності від педагогічного контексту.

Лекція — один з традиційних методів навчання, який передбачає пояснення матеріалу педагогом для великої аудиторії. Лекція може бути монологічною або інтерактивною, залежно від участі студентів.

Практичні заняття — метод навчання, який передбачає активну діяльність учнів, спрямовану на розвиток їхніх навичок через виконання конкретних завдань, досліджень або вправ.

Дискусія — метод навчання, в основі якого лежить обговорення різних точок зору на певне питання. Дискусія сприяє розвитку критичного мислення та комунікативних навичок учнів.

Робота в групах — метод, при якому учні працюють разом у малих групах для обговорення, вирішення задач або створення проектів. Цей метод розвиває навички співпраці, лідерства та комунікації.

Проблемне навчання — метод, за якого педагог ставить перед учнями певну проблему або ситуацію, і вони разом шукають шляхи її вирішення. Цей підхід стимулює учнів до самостійного мислення та розвитку аналітичних навичок.

Інтерактивні методи навчання — методи, що включають активну взаємодію між учнями та педагогом, сприяючи більш глибокому розумінню матеріалу. Це можуть бути рольові ігри, дебати, дискусії, проекти, а також використання інформаційних технологій.

Проектний метод — метод навчання, при якому учні займаються виконанням певного проекту, що вимагає застосування теоретичних знань на практиці. Проектний метод розвиває ініціативу, відповідальність і здатність працювати в команді.

Дидактична гра — метод навчання, що передбачає використання ігрових елементів для засвоєння навчального матеріалу. Цей метод особливо ефективний для молодших учнів, оскільки сприяє їх зацікавленості та мотивації до навчання.

Мозковий штурм — метод навчання, при якому група учнів разом шукає рішення для певної проблеми або генерує ідеї на задану тему, обговорюючи різні можливості і варіанти.

Метод проблемних ситуацій — метод, за якого учням пропонуються реальні або уявні ситуації, що потребують розв’язання. Це стимулює критичне мислення та гнучкість у підходах до вирішення завдань.

Кейс-метод — метод, який полягає у вирішенні учнями конкретних кейсів (ситуаційних завдань), що моделюють реальні проблеми або задачі з практики, і розвиває навички прийняття рішень.

Метод навчання через дослідження — метод, при якому учні активно досліджують предмет вивчення, збираючи, аналізуючи і систематизуючи інформацію, роблячи висновки на основі досвіду.

Метод рольових ігор — метод навчання, що передбачає виконання учнями ролей у змодельованих ситуаціях, що дозволяє розвивати у них соціальні та комунікативні навички.

Метод навчання через спостереження — метод, при якому учні спостерігають за діями або поведінкою інших (учителів, однокласників), що допомагає їм краще засвоїти матеріал або розвивати нові навички.

Метод кейс-стаді — підхід, при якому студентам дається конкретний випадок або кейс для аналізу і вирішення, на основі якого вони роблять висновки та застосовують отримані знання.

Метод інтерактивних вправ — метод, що базується на взаємодії учнів через виконання різних завдань, ігор або практичних вправ, що допомагають ефективно освоїти нові знання або навички.

Метод «відкритих питань» — метод, при якому учні отримують питання, на які немає однозначної відповіді, що спонукає їх до глибшого обговорення і аналізу.

Метод тестування — метод, за якого педагог використовує тести для перевірки рівня засвоєння учнями навчального матеріалу, що дозволяє швидко оцінити рівень знань та навичок.

Метод самостійної роботи — метод, за якого учням надаються завдання для самостійного виконання, що дозволяє розвивати їхню самостійність

СПИСОК СУЧАСНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ:

Метод фліппед класру (Flipped Classroom) — підхід, при якому традиційне розподілення домашніх завдань і класних занять змінюється: учні спочатку вивчають новий матеріал вдома через онлайн-ресурси, а на заняттях зосереджуються на практичних завданнях, обговореннях та закріпленні знань.

Метод гейміфікації — використання елементів гри (балів, рівнів, нагород) у навчальному процесі для підвищення мотивації учнів. Це дозволяє зробити навчання цікавим, інтерактивним і більш залучаючим для учнів.

Ситуаційне навчання — метод, що передбачає створення реалістичних або уявних ситуацій, у яких учні повинні використовувати свої знання і навички для вирішення завдань. Цей метод активно застосовується для розвитку критичного мислення і творчості.

Метод проектів в команді — підхід, при якому учні працюють над довгостроковими проектами в групах, застосовуючи здобуті знання для розв’язання реальних задач або створення нових ідей. Важливим є колективна робота, спільне прийняття рішень і представлення результатів.

Метод “павутиння” (Mind Mapping) — метод, що передбачає створення візуальних мап знань, що дозволяє учням організовувати, структурувати та аналізувати інформацію, взаємопов’язуючи різні елементи теми.

Метод безперервного оцінювання (Continuous Assessment) — постійне оцінювання прогресу учнів під час навчального процесу, що включає різні форми (тести, дискусії, практичні роботи), дозволяючи вчителю коригувати навчання та давати зворотний зв’язок.

Метод навчання через розв’язування проблем — метод, що зосереджений на практичному застосуванні теоретичних знань для вирішення реальних проблем чи завдань, що є близькими до реального життя або професійної діяльності.

Персоналізоване навчання (Personalized Learning) — підхід, при якому навчальний процес адаптується до індивідуальних потреб, інтересів і здібностей кожного учня, використовуючи різні технології та ресурси для підтримки особистісного розвитку.

Віртуальне навчання (E-learning) — використання цифрових технологій і інтернет-платформ для навчання, що дає можливість здійснювати навчальний процес дистанційно. Це може включати відеолекції, онлайн-курси, вебінари та інші інструменти.

Метод навчання через співпрацю (Collaborative Learning) — підхід, при якому учні працюють разом для досягнення спільної мети. Це сприяє розвитку комунікативних навичок, вмінню працювати в команді і вирішувати проблеми разом.

Метод інтерв’ю або дискусії — використання відкритих запитань для стимулювання мислення та обговорення на заняттях, де учні не тільки отримують інформацію, а й активно долучаються до аналізу та синтезу ідей.

Системне навчання — підхід, що зосереджений на комплексному вивченні об’єктів або явищ, де студенти повинні аналізувати і розуміти взаємозв’язки між компонентами системи.

Метод блочного навчання — навчання на основі великої теми або блоку знань, що дозволяє студентам зосередитися на конкретній області впродовж тривалого часу і застосовувати комплексні підходи для вивчення матеріалу.

Метод віртуальної реальності (VR) та доповненої реальності (AR) — технології, що створюють віртуальне або доповнене навчальне середовище для учнів. Вони дають можливість взаємодіяти з матеріалом, проводити практичні заняття в віртуальному середовищі, що наближене до реальності.

Метод аналізу даних — підхід, що передбачає навчання за допомогою аналізу великих обсягів даних, що дозволяє учням вивчати закономірності, робити прогнози та приймати рішення на основі фактичної інформації.

Метод цифрової компетентності — зосереджений на розвитку у студентів умінь користуватися сучасними інформаційними технологіями, інтернет-ресурсами та іншими цифровими інструментами в навчанні та роботі.

Метод інтердисциплінарного навчання — підхід, що передбачає інтеграцію різних дисциплін для досягнення більш глибокого розуміння певної теми чи проблеми.

Гібридне навчання (Blended Learning) — поєднання традиційних і онлайн-методів навчання, коли частина уроків проводиться в класі, а інша — через цифрові платформи.