Протидія нікотиновій залежності

Матеріали соціальної інформаційної кампанії «ТЮТЮНОВІ КОМПАНІЇ ПОЛЮЮТЬ НА ДІТЕЙ»:
Кампанія розроблена громадською організацією «Центр громадянського представництва “Життя”» (далі — ГО «Життя»). Кампанія спрямована на захист
дітей та молоді від нікотинової залежності. Вона привертає увагу до того, як тютюнова індустрія використовує ароматизовані тютюнові вироби та нікотинові снюси для залучення неповнолітніх, інформує про ризики їх вживання та необхідність посилення державного захисту дітей від таких виробів.

Лендінг сторінка кампанії на сайті ГО Життя (містить пояснення основних меседжів кампанії, докази, статистику та інформацію про те, як сучасні тютюнові й нікотинові вироби формують залежність і чому необхідне їх ефективне регулювання)

1В Україні нікотинові снюси (паучі) можна купити так само легко, як жувальну гумку. Навіть дітям їх продають ЛЕГАЛЬНО. Чому ж продукт, який викликає реальну залежність, – аж у настільки вільному продажу? Розбираємо проблему і шляхи її вирішення з експертами.

Нікотиновий снюс — мішечок з нікотином, найчастіше добавками ароматизаторів та добавками для швидкого всмоктування нікотину, який кладеться під губу. Тютюнові компанії, які найчастіше є виробниками нікотинових снюсів, класифікують їх як харчовий продукт — і наші діти мають до них вільний доступ.

Проблема — у правовому вакуумі. В Україні щодо нікотинових снюсів досі немає ні вікових обмежень, ані вимог до маркування, ні заборони маркетингу. При цьому деякі нікотинові снюси містять екстремально високі дози нікотину у 20-50 і більше разів більше, ніж у диму сигарет. У більшості країн ЄС такі продукти або заборонені, або жорстко врегульовані.

«Нікотинові снюси — це наркотична загроза для дітей, яку складну помітити батькам та вчителям. Тютюнова індустрія використовує нові тютюнові та нікотинові вироби для полювання на дітей та затягування до важкої залежності від нікотину. Верховна Рада України має невідкладно запровадити регулювання або заборонити нікотинові снюси, щоб зберегти здоровʼя цілого покоління українських дітей», — каже Дмитро Купира, програмний директор ГО «Життя».

За даними ВООЗ, більшість нинішніх курців уперше спробували нікотин до 18 років. При цьому 36% молодих споживачів в Україні поєднують декілька нікотинових виробів одночасно — нікотинові снюси, вейпи, тютюнові стіки. Це стрімко розвиває нікотинову залежність, чого і прагне тютюнова індустрія: більше залежних – вище прибуток.

Яке є рішення?

Законопроєкт №14110-д, який передбачає заборону продажу снюсів неповнолітнім, обмеження вмісту нікотину, заборона реклами та медичні попередження на 65% упаковки. Верховна Рада має його негайно ухвалити.

Наші діти — майбутнє країни, а не мішень тютюнового бізнесу.

#ТютюновіКомпаніїПолюютьНаДітей
#БезпечнихНікотиновихТюноновихВиробівНеІснує
#Законопроєкт14110-д
https://drive.google.com/drive/u/1/folders/1D7yDL-eKmR_sTUdhOm0Wb4INAWVg3eTI
2Шкоду звичайних сигарет викрито й доведено давно. І коли дедалі більше людей почали відмовлятися від куріння на користь здоров’я, тютюнові компанії змінили стратегію. Вони переорієнтувались на молодшу аудиторію і вивели на ринок нові продукти – вейпи, тютюнові вироби дл нагрівання та нікотинові снюси, протиставляючи їх сигаретам і просуваючи як вироби «з меншим ризиком для здоров’я».
Фактично ж стара залежність просто отримала нове пакування: тютюновий дим замінили ароматами манго та м’яти, а ризики для здоров’я — маркетинговими обіцянками про «сучасний», “інноваційний” і «бездимний» вибір.
І дані досліджень свідчать, що цей маніпулятивний маркетинг вдало працює:

66% нашої молоді регулярно контактує з рекламою нікотинових продуктів — майже вдвічі частіше, ніж доросле населення.
40% молоді помилково вважають тютюнові стіки “менш шкідливими”
Молодь курить тютнові стіки у 3 рази більше, ніж старші українці.
Нікотинові снюси досі продаються дітям без жодних обмежень
Діти вживають нікотинові снюси у 10 разів більше, ніж дорослі.

ВООЗ наголошує: безпечних тютюнових і нікотинових виробів не існує! https://www.facebook.com/share/v/18hSjSj8WS/

Але чому діти і молодь так легко стають мішенню такого маркетингу? Пояснює психотерапевтка Ірина Басіста:

«Підлітки переживають природну кризу: відштовхуються від батьківського авторитету і шукають нові орієнтири. І здається саме тут тютюнові компанії й чатують на них. Їхній маркетинг побудований не на продукті, а на підліткових «болях»: потребі бути прийнятим, здаватися крутим, впоратися зі стресом, вирізнятися і бути таким своїм! Поки батьки кажуть “це шкідливо”, реклама б’є в емоцію: дорослість тут і зараз, ти можеш це отримати прямо зараз. Готуватися до цього бою треба заздалегідь — будувати довіру, формувати цінності, бути прикладом. Але батьки тут не самотні: держава і школа також зобов’язані захищати наших дітей».

Саме тому Верховна Рада має без зволікань вирішити це питання на рівні закону: №12091 забороняє ароматизатори у стіках, а №14110-д регулює снюси.

Час державі припинити гру за правилами індустрії та захистити дітей від нових форм нікотинової залежності. Більше за темою в нашому матеріалі: https://center-life.org/novyny/nova-obhortka-nikotynovoi-zalezhnosti/


#ТютюновіКомпаніїПолюютьНаДітей
#БезпечнихНікотиновихТюноновихВиробівНеІснує
#Законопроєкт14110-д
#Законопроєкт12091
https://drive.google.com/drive/u/1/folders/1n6LxiJjovRsxbtuDBDOyRN4aDAW2H9hq
3Ароматизовані тютюнові вироби для нагрівання (ТВЕНи), вони ж стіки, — один з інструментів, за допомогою яких тютюнова індустрія вербує молоде покоління споживачів нікотину. Їх вже вживає 7% українських школярів віком 13–15 років (https://lnk.ua/v8dul1mGc).

Ароматизатори маскують неприємний смак тютюну, зменшують подразнення в горлі, полегшують перше затягування та знижують психологічний бар’єр «це шкідливо». Замість асоціацій із тютюном підліток отримує знайомі смаки кавуна, манго чи ягід чи модного коктейлю. На рекламних макетах теж лише про “яскраві смаки”, виріб — який є по факту отрутою і мав би відштовхувати, починає викликати цікавість.

І це працює, на жаль:

9% молоді 18–29 років щодня вживають тютюнові стіки проти 3% серед дорослого населення;
81% молодих споживачів тютюнових стіків вживають їх лише з ароматичними добавками, 28% прямо називають смак причиною, чому почали (https://lnk.ua/jKo4QKLcV);

Для тютюнових компаній ароматизатори = прибуток. Адже людина, яка почала вживати нікотин у підлітковому віці, може залишатися споживачем десятиліттями.
За даними ВООЗ, більшість нинішніх курців уперше спробували нікотин до 18 років.

Байка про “меншу шкоду” теж працює, 38% молоді 18-29 років переконані, що ТВЕНи не такі шкідливі як сигарети. Саме на це й розрахована стратегія тютюнової індустрії.

Спочатку — “приємний” фруктовий чи ягідний смак, потім — регулярне вживання, а далі — залежність, яка вже не має нічого спільного з манго чи кавуном.

Тому законопроєкт №12091 про заборону ароматизованих стіків критично важливий. Він б’є не по «смаках», а по механізму, який допомагає тютюновим компаніям залучати нових споживачів нікотину.

І суспільство це розуміє: 65% українців підтримують заборону ароматизованих ТВЕНів.

Наші діти та молодь — майбутнє України, а не ціль тютюнового бізнесу. Тож закликаємо Верховну Раду діяти — підтримати законопроєкт №12091!

#ТютюновіКомпаніїПолюютьНаДітей
#БезпечнихНікотиновихВиробівНеІснує
#Законопроєкт12091
https://drive.google.com/drive/u/1/folders/1n6LxiJjovRsxbtuDBDOyRN4aDAW2H9hq
4Новий звіт ВООЗ викриває агресивні маркетингові практики тютюнової індустрії щодо просування нікотинових снюсів (паучів) серед дітей та молоді.
У дослідженні, підготовленому ВООЗ спільно з Stanford Research into the Impact of Tobacco Advertising (SRITA), проаналізовано понад 5000 рекламних матеріалів. Результати свідчать про системне використання яскравого пакування, солодких смаків, інфлюенсерів, спортивного спонсорства та меседжів про «непомітне використання» для залучення молодої аудиторії до нікотинової залежності.
Для України проблема є особливо актуальною, оскільки ринок нікотинових снюсів досі належним чином не врегульований. Експерти наголошують на необхідності якнайшвидшого ухвалення законопроєкту №14110-д, який передбачає обмеження продажу та маркетингу таких виробів, а також захист дітей від доступу до нікотинової продукції.
Дізнайтесь більше про:
ключові висновки нового звіту ВООЗ;
найпоширеніші маркетингові прийоми тютюнової індустрії;
актуальні дані щодо вживання нікотинових виробів українськими підлітками;
інформацію про законодавчі ініціативи щодо регулювання нікотинових снюсів в Україні.
У статті на сайті ГО “Життя”. Лінк у першому коментарі
https://drive.google.com/drive/u/1/folders/1n6LxiJjovRsxbtuDBDOyRN4aDAW2H9hq
5Коли шкода сигарет стала очевидною, тютюнова індустрія змінила підхід і переключилась на нову аудиторію потенційних споживачів — наших дітей і молодь. Сьогодні виробники просувають нові нікотинові продукти, як «сучасні», «менш шкідливі» альтернативи сигаретам зі смаком цукерок та як атрибут “стильного життя”. Насправді ж це лише спосіб непомітно підсадити на нікотин та забезпечити собі довготривалий прибуток. І це, на жаль, працює!
45% молоді віком 18–29 років вживають тютюнові вироби, тоді як серед дорослого населення — 29%;
66% молоді віком 18–29 років контактують з рекламою проти 35% серед дорослих;
7% дітей 13-15 років уже пробували нікотинові снюси, 3% дітей їх регулярно вживають. Серед дорослих цей показник лише 0,3%
Зупинити це полювання можна через ефективне державне регулювання. У Верховній Раді вирішується доля двох ключових законопроєктів:
️ №12091 — заборона ароматизованих тютюнових виробів для нагрівання (стіків).
️ №14110-д — заборона продажу снюсів неповнолітнім, обмеження маркетингу, встановлення граничного вмісту нікотину та медичні попередження на упаковках.
Ці рішення допоможуть зменшити поширеність нікотинової залежності серед молоді, захистити здоров’я людей та наблизити Україну до європейських стандартів.
Підтримаймо право наших дітей на здорове майбутнє. Вони не ресурс для прибутків тютюнової індустрії.
#БезпечнихНікотиновихТюноновихВиробівНеІснує
#Законопроєкт14110-д
#Законопроєкт12091
Детальніше https://center-life.org/…/nova-obhortka-nikotynovoi…/
https://drive.google.com/drive/u/1/folders/1n6LxiJjovRsxbtuDBDOyRN4aDAW2H9hq
6Чи припустима така ситуація: алкогольні напої продають тільки людям, старшим за 18 років, а от чистий спирт — усім, навіть школярикам, і ті щодня його купують і розпивають у поєднанні з колою чи «корисним шпинатно-ананасовим смузі»? Звучить абсурдно, чи не так?
Тоді чому саме це в Україні відбувається з нікотиновими виробами? Адже нікотинові паучі (снюси) сьогодні вільно може купити дитина будь-якого віку.
Чому нікотинові паучі/снюси не можна сприймати як невинну розвагу і навіщо Україні їхнє належне регулювання — читайте у колонці медичної журналістки та біологині Daria Ozerna для видання Куншт
Додати лінк на статтю з превʼю з сайту Куншт https://www.kunsht.com.ua/articles/nikotynovi-podushechky?fbclid=IwY2xjawTeh4hleHRuA2FlbQIxMQBicmlkETFTV21RV3l3T2tQcDRMQzVMc3J0YwZhcHBfaWQQMjIyMDM5MTc4ODIwMDg5MgABHo30M7k4mNkcHwIVYYbMUKkdYWhGyRclYnPcteOyn6p-FeR34bY9eJ3_DLSt_aem_EDs4N7jvGik7EBvjN8-WOw
7Як працює цинічний таргетинг тютюнових компаній на дітей і підлітків на прикладі нікотинових снюсів? Розбираємо реальні кейси
Тютюнові компанії чудово розуміють: дорослу людину у 30 років важко змусити почати курити. Тому їхня головна мішень — підлітки 13–15 років. Щоб дотягнутися до дітей, індустрія має «ідеальний» виріб — нікотинові снюси. Індустрія зробила все можливе, щоб вони асоціювалися з улюбленими смаками, стилем, розвагами та відчуттям «дорослості».
Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) і Стендфордський університет.
у новому дослідженні розкрили, як тютюнові гіганти «підсаджують» молоде покоління на снюси. Ось найцинічніші прийоми:
Яскраве пакування
Деякі бренди паучів не просто створюють привабливий дизайн, вони копіюють зовнішній вигляд популярних солодощів. Як наслідок: 72% випадків отруєння паучами у США серед дітей до 5 років, які переплутали їх із цукерками.
Смаки з магазину солодощів і… барної карти.
«Холодний кавун», «Желейні ведмедики», «Вишневий пунш» — сотні варіантів. Виробники грають на підлітковому бажанні здаватися дорослішими, пропонуючи смаки алкогольних напоїв.
Інфлюенс-маркетинг без позначки «реклама»
Десятки блогерів-мільйонників просували нікотинові снюси, часто без маркування реклами. Під дописами популярні молодіжні хештеги або взагалі спортивні типу #лижі, #активнийвідпочинок.
«Невидиме» споживання
Снюси активно позиціонуються як виріб, який “ніхто не побачить, не відчує запаху” — можна використовувати будь-де — у кінотеатрі, літаку, на роботі та навіть у школі. Нікотинові паучі розроблялися так, щоб обходити заборону на куріння й залишатися непомітними для батьків і вчителів.
Формула-1, фестивалі та роздача безкоштовних зразків
Спонсорство перегонів, музичних фестивалів і концертів, — все це формує у підлітків хибне сприйняття снюсу як «крутого аксесуара», невіддільного від активного життя. Промоутери тютюнових брендів навіть безкоштовно роздавали снюси і заохочували спробувати “новий виріб”. Нічого не нагадує?
В Україні 3% дітей віком 13-15 років вже вживають нікотинові снюси. У нашій країні досі немає вікових обмежень на їхній продаж, заборони реклами та вимог до маркування.
Законопроєкт №14110-д може це змінити: він забороняє продаж нікотинових снюсів неповнолітнім, обмежує вміст нікотину на порцію, запроваджує друк медичних попереджень на 65% упаковки. Тому Верховна Рада має без зволікань його ухвалити.
Наша молодь — не ринок збуту для тютюнової індустрії. Снюсам не місце в кишенях дітей!
#ТютюновіКомпаніїПолюютьНаДітей
#БезпечнихНікотиновихВиробівНеІснує
#Законопроєкт14110-д
https://drive.google.com/drive/u/1/folders/1n6LxiJjovRsxbtuDBDOyRN4aDAW2H9hq
8Щоб «підсадити» дитину на нікотин, виробникам достатньо лише кількох тижнів. Підліток може бути впевнений, що просто спробував за компанію або для цікавості. Але у його мозку вже запускаються процеси, які формують залежність.
Чому підлітковий мозок такий вразливий до нікотину, як виникає залежність і які наслідки для здоров’я дитини? Пояснює Ірина Волошина, докторка медичних наук, сімейна лікарка, представниця правління ГО «Академія сімейної медицини України».
Як дитячий мозок потрапляє у нікотинову пастку?
Підлітковий мозок активно розвивається: формуються ділянки, що відповідають за контроль емоцій, ухвалення рішень та оцінку ризиків. Нікотин втручається саме у ці процеси через вивільнення дофаміну — речовини, яка викликає відчуття задоволення.
Молодий мозок швидко вчиться отримувати задоволення від нікотину й починає вимагати повторення. Шлях від “спробував раз” до залежності може зайняти лічені тижні.
Сигарети серед молоді більше “не в моді” — бо усі розуміють їхню шкоду. Та щоб утримати ринок, виробники тютюну зіграли на психології підлітків та їхньому потягу до експериментів.
Вони запакували нікотин у нові форми — вейпи з фруктовими смаками, ароматизовані стіки, “непомітні” нікотинові снюси. Яскравий дизайн, солодкі аромати, реклама там, де буває молодь. Продукт змінився — залежність та сама.
Як нікотин переформатовує пам’ять та емоції?
Нікотин б’є по дитячій увазі та пам’яті: стає складніше зосередитись на уроці, важче запам’ятати новий матеріал, повільніше опрацьовується інформація.
Але цим не обмежується: з’являється тривожність без очевидної причини, проблеми зі сном, настрій стає нестабільним, а реакції — імпульсивними.
Як підліткова залежність підриває здоров’я?
Чим раніше людина починає вживати нікотин, тим вищий ризик, що залежність залишиться з нею на роки чи на все життя.
«Рання залежність збільшує ризик інших видів залежностей у майбутньому. У довгостроковій перспективі це означає зростання серцево-судинних захворювань, хвороб легень, онкозахворювань та проблем із психічним здоров’ям. Це створює додаткове навантаження на систему охорони здоров’я та формує нездорові звички у суспільстві», — наголошує Ірина Волошина.
Поки лікарі б’ють на сполох через наслідки нікотинової залежності, законодавці досі не ухвалили рішення, яке могло б зупинити цей процес. Законопроєкти №12091 про заборону ароматизованих тютюнових стіків і №14110-д щодо обмеження продажу снюсів неповнолітнім усе ще не проголосовані. Захистити наших дітей можна зараз, поки вони ще не встигли спробувати.
#ТютюновіКомпаніїПолюютьНаДітей
#БезпечнихНікотиновихВиробівНеІснує
#Законопроєкт14110-д
#Законопроєкт12091
https://drive.google.com/drive/u/1/folders/1n6LxiJjovRsxbtuDBDOyRN4aDAW2H9hq
9Поки ми, батьки, думаємо, що все під контролем, тютюнові компанії успішно полюють на наших дітей. Як працює ця пастка? Рекламу нікотинових снюсів зробили максимально привабливою для підлітків, а саме вживання — абсолютно непомітним для нас, дорослих.
Пастка №1. Яскрава повсюдна реклама
Нікотинові снюси у своїх кольорових упаковках стоять на рівні очей дітей в магазинах, регулярно з’являються у рекламі та в соцмережах блогерів, за якими стежать підлітки.
Заліплені автобусні зупинки, промо локації на фестивалях — тютюнові компанії вкладають мільйони, щоб подушечка з нікотином асоціювалась зі стильним атрибутом сучасної молоді.
У 2025 році рекламу нікотинових паучів помічали вже 21% населення та майже 48% молоді. Це на 51,5% більше, ніж роком раніше.
Пастка №2. «Невидима» залежність
Виробники подають відсутність диму та запаху снюсів як перевагу, завдяки якій подушечку можна непомітно тримати за губою будь-де – вдома, в транспорті, навчальному закладі.
Але за цією «невидимістю» криється небезпека: вміст нікотину в одному снюсі може перевищувати дозу в сигареті у 20–100 разів, що призводить до миттєвого звикання і формує залежність.
Втрапити у пастку легко ще й тому, що в Україні немає жодних вікових обмежень на продаж нікотинових снюсів. Діти можуть вільно їх купити, отримати від промоутерів «на пробу» чи замовити доставку додому. Поєднання привабливої реклами та повної доступності не лишає нашим дітям шансу і штовхає спробувати.
Дані це підтверджують: за оцінками ВООЗ, 7% українських школярів віком 13–15 років уже пробували нікотинові снюси, а 3% вживають їх регулярно. Серед дорослих цей показник — лише 0,3%. Десятикратна різниця — ось результат таргету на дітей.
Верховна Рада може закрити ці пастки, ухваливши законопроєкт №14110-д про заборону продажу снюсів неповнолітнім, обмеження маркетингу та вмісту нікотину на порцію. Тож закликаємо нардепів не зволікати.
#ТютюновіКомпаніїПолюютьНаДітей
#БезпечнихНікотиновихВиробівНеІснує
#Законопроєкт14110-д
https://drive.google.com/drive/u/1/folders/1n6LxiJjovRsxbtuDBDOyRN4aDAW2H9h
10Сьогодні сигарети – не єдиний шлях до нікотинової залежності. Вейпи, нікотинові снюси та тютюнові стіки виробники просувають як різні вироби, але всі вони зводяться до одного – доставляють в організм нікотин і формують залежність.
Поєднання різних нікотинових виробів стає дедалі поширенішим. Серед дорослих споживачів тютюнових і нікотинових виробів близько 20% використовують два або більше продуктів одночасно. Серед молоді 18–29 років цей показник сягає 36%.
Що відбувається, коли людина поєднує кілька нікотинових виробів?
Тихе отруєння і посилення залежності. Організм не «розрізняє», звідки надійшов нікотин – із сигарети, вейпа чи стіка. Жоден з цих виробів не є безпечним, хоч би що не говорили маркетологи тютюнової індустрії. Усі ці вироби доставляють нікотин, а їхнє поєднання збільшує його загальну кількість, яку людина отримує протягом дня. Що в результаті?
навантаження на серце і судини
негативні зміни в роботі мозку
складніший синдром відміни
Нікотинова залежність визнана психічним і поведінковим розладом, тож медики попереджають: держава зволікає, поки ринок залежних зростає.
«Нові тютюнові й нікотинові вироби просувають з оманливими обіцянками “меншої шкоди”. Внаслідок цього зростає таке явище як множинне споживання: люди вживають кілька виробів одночасно — так до організму потрапляють неконтрольовані дози нікотину. Держава має захищати своє населення — від залежності, передчасних хвороб, передчасної смертності. Запобігти в рази легше і дешевше, ніж лікувати», — наголошує Отто Стойка, лікар Київського міського центру контролю та профілактики хвороб МОЗ України, експерт з контролю над тютюном.
Наша молодь потрапляє в цю пастку раніше, ніж встигає зрозуміти ризики. За даними GYTS 2023, 17,6% українських учнів 13-15 років вже вживають тютюнові чи нікотинові вироби.
А ми маємо реальний інструмент захисту: законопроєкт №12091 забороняє ароматизовані стіки, №14110-д регулює нікотинові снюси. Верховна Рада має негайно захистити дітей від нових форм нікотинової залежності.
#ТютюновіКомпаніїПолюютьНаДітей
#БезпечнихНікотиновихВиробівНеІснує
#Законопроєкт14110-д
#Законопроєкт12091
https://drive.google.com/drive/u/1/folders/1n6LxiJjovRsxbtuDBDOyRN4aDAW2H9hq
11Ароматизовані тютюнові вироби для нагрівання (ТВЕНи), вони ж тютюнові стіки, — один з інструментів, за допомогою яких тютюнова індустрія вербує молоде покоління споживачів нікотину.
Як працює ця маніпуляція?
ароматизатори маскують неприємний смак і запах тютюну;
зменшують подразнення в горлі;
полегшують перше затягування;
знижують психологічний бар’єр «це шкідливо».
Замість асоціацій із тютюном і шкодою підліток отримує знайомі смаки кавуна, манго чи ягід чи модного коктейлю. На рекламних макетах теж лише про “яскраві смаки”: виріб, який є по факту отрутою і мав би відштовхувати, починає викликати цікавість.
тютюнові стіки вже вживає 7% українських школярів віком 13–15 років.
9% молоді 18–29 років щодня вживають тютюнові стіки проти 3% серед дорослого населення;
81% молодих споживачів тютюнових стіків вживають їх лише з ароматичними добавками, 28% прямо називають смак причиною, чому почали.
Наші діти та молодь — майбутнє України, а не ціль тютюнового бізнесу. Тож закликаємо Верховну Раду діяти — підтримати законопроєкт №12091 про заборону ароматизованих. Він б’є не по «смаках», а по механізму, який допомагає тютюновим компаніям полювати на молодь і залучати їх до споживання нікотину. І суспільство це розуміє: 65% українців підтримують заборону ароматизованих ТВЕНів.
Більше інформації — на нашому сайті: https://center-life.org/…/nova-obhortka-nikotynovoi…/
#ТютюновіКомпаніїПолюютьНаДітей
#БезпечнихНікотиновихВиробівНеІснує
#Законопроєкт14110-д
#Законопроєкт12091
https://drive.google.com/drive/u/1/folders/1n6LxiJjovRsxbtuDBDOyRN4aDAW2H9hq
12Тютюнові компанії знають — дорослу людину у 30 років важко змусити почати курити. А серед молоді сигарети більше “не в моді”, бо усі розуміють їхню шкоду. Тому індустрія зіграла на психології підлітків та їхньому потягу до експериментів та створила для них «ідеальний» виріб — нікотинові снюси.
Виробники активно просувають серед наших дітей нікотинові снюси як “сучасну”, “технологічну” та “менш шкідливу” альтернативу курінню, використовуючи агресивний маркетинг. І в Україні для нікотинових снюсів досі немає ні вікових обмежень, ані вимог до маркування, ні заборони маркетингу. Їх вільно купують діти різного віку.
7% українських школярів віком 13–15 років пробували нікотинові снюси
3% школярів вживають снюси регулярно.
і лише 0,3% дорослих серед споживачів
Десятикратна різниця — ось результат таргету паучів на дітей. Верховна Рада може це змінити, ухваливши законопроєкт №14110-д про заборону продажу снюсів неповнолітнім, обмеження маркетингу та вмісту нікотину на порцію. Тож закликаємо нардепів не зволікати.
Снюси — не безпечна альтернатива курінню і не допомагають від нього відмовитись, як намагається переконати тютюнова індустрія. Це залежність, упакована в яскраву обгортку з полуничним смаком!
Більше інформації — на нашому сайті: https://center-life.org/…/nova-obhortka-nikotynovoi…/
#ТютюновіКомпаніїПолюютьНаДітей
#БезпечнихНікотиновихВиробівНеІснує
#Законопроєкт14110-д
#Законопроєкт12091
https://drive.google.com/drive/u/1/folders/1n6LxiJjovRsxbtuDBDOyRN4aDAW2H9hq
13Як Європа захищає дітей від нікотинових пасток, поки Україна зволікає
Нікотинові снюси (паучі) стрімко увірвалися на світовий ринок, і законодавство багатьох країн не встигає їх регулювати. Виробники тютюну активно цим користуються.
Саме нікотинові снюси просувають серед підлітків: яскраве пакування, солодкі смаки, реклама у блогерів та на фестивалях, позиціонування як «непомітного» вживання.
Всесвітня організація охорони здоров’я закликала уряди терміново посилити регулювання снюсів. Лише 16 країн повністю заборонили їхній продаж, 32 – запровадили обмеження. Близько 160 країн досі не мають спеціального законодавства щодо снюсів: https://lnk.ua/w7NQoUtqS. Україна серед них.
В Україні немає вікових обмежень на продаж снюсів, заборони реклами, вимоги медичних попереджень чи вмісту нікотину. Це має усунути законопроєкт №14110-д, який чекає на підтримку депутатів і допоможе захистити наших дітей від залежності.
Які країни вже успішно запровадили обмеження?
Франція повністю заборонила продаж нікотинових снюсів. Одним з аргументів стало зростання кількості отруєнь у сім разів за два роки: 19 отруєнь снюсами у 2020 році і аж 131 – у 2022.
Бельгія заборонила продаж як частину стратегії створення покоління, вільного від нікотину.
Данія заборонила більшість ароматизаторів, посилила боротьбу з продажем неповнолітнім та підвищила податки.
Люксембург заборонив продаж снюсів неповнолітнім, рекламу та запровадив спеціальне оподаткування.
Латвія підвищила мінімальний вік для купівлі нікотинових снюсів до 20 років.
Євросоюз зробив ще один важливий крок, який очікується і від України в межах євроінтеграції, — заборона ароматизованих тютюнових стіків. Саме ароматизатори допомагають тютюновій індустрії залучати нових споживачів серед молоді.
В Україні 81% споживачів стіків 18–29 років вживають лише ароматизовані, а 28% прямо називають смак причиною, чому почали вживати: https://lnk.ua/ep2Jpy5g3
Законопроєкт №12091 про заборону ароматизованих тютюнових стіків також очікує на підтримку народних депутатів.
Це не лише гармонізація українського законодавства з європейським. Це про захист дітей від маркетингу тютюнової індустрії по-європейськи.
#ТютюновіКомпаніїПолюютьНаДітей
#БезпечнихНікотиновихВиробівНеІснує
https://drive.google.com/drive/u/1/folders/1_-Zf53aThk1N9sJZmY6IBWBQktmQAKnQ
14Чому раціональні аргументи батьків про “шкоду” програють тютюновому маркетингу: пояснює психотерапевтка Ірина Басіста
«Не кури, це шкідливо!» Ви точно чули цей вираз у дитинстві, а тепер багато хто з нас повторює його уже своїм дітям. Але цей логічний аргумент не спрацює з підлітковою психікою.
Чому так і що робити, щоб вберегти дитину від нікотинової залежності? Пояснює психотерапевтка Ірина Басіста, мама 7-річного сина.
У підлітковому віці дитина природно дистанціюється від батьків, шукає власну ідентичність, прагне бути прийнятою серед однолітків і відчути себе дорослою, самостійною. Саме на цих потребах і будується маркетинг тютюнових компаній.
«Вони роками вивчають психологію молоді та вкладають мільйони у нейромаркетинг. Тому виробники не продають тютюн чи нікотин. Вони продають підліткам “квиток у дорослість”. Їхній маркетинг побудований не на властивостях товару, а на емоціях і потребах дітей — бажанні бути “своїм”, здаватися дорослим, упоратися зі стресом чи відповідати модній компанії», — пояснює пані Ірина.
Саме тому логічні аргументи про шкоду програють рекламі, яка говорить із підлітком його мовою. Чи означає це, що батьки безсилі? Ні.
Найкращий захист починається задовго до моменту, коли ваша дитина вперше подумає «може спробувати». Довіра, відкритий діалог, розвиток критичного мислення та власний приклад дають значно більше, ніж заборони чи нотації.
Втім, відповідальність не може лежати лише на батьках. Коли на дітей полює багатомільярдна індустрія, держава також має виконати свою частину роботи: обмежити рекламу, зменшити доступність нікотинових виробів і захистити дітей від маніпулятивного маркетингу. Саме тому підтримка законодавчих обмежень — це не лише про боротьбу з курінням. Це про створення середовища, де батьки не залишаються сам на сам із тютюновим маркетингом.
Закликаємо Верховну Раду захистити майбутнє покоління українців і підтримати законопроєкти №12091 про заборону ароматизованих стіків і №14110-д для регулювання нікотинових снюсів.
Більше інформації — на нашому сайті: https://center-life.org/novyny/nova-obhortka-nikotynovoi-zalezhnosti/

#ТютюновіКомпаніїПолюютьНаДітей
#БезпечнихНікотиновихВиробівНеІснує
https://drive.google.com/drive/u/1/folders/1n6LxiJjovRsxbtuDBDOyRN4aDAW2H9hq
15В Україні закон забороняє рекламу тютюнових виробів. Проте він досі не забороняє один із найефективніших маркетингових інструментів тютюнової індустрії — викладку виробів у місцях продажу. Тому виробники так багато уваги приділяють оформленню вітрин і точок продажів.
Яскраві стенди, неонова підсвітка та баночки нікотинових снюсів (паучів) із ягідними смаками на рівні дитячих очей — це не про естетику. Це інструмент полювання на наших дітей, що особливо помітно у тютюнових кіосках чи магазинах поруч зі школами.


Як це працює з погляду міжнародних досліджень: https://lnk.ua/QFUgD42OM


Фактор частоти: чим частіше дитина бачить викладку тютюнових виробів, тим вища ймовірність, що вона захоче спробувати.
Формування норми: викладка біля кас формує уявлення, що вживання тютюну чи нікотину — це «норма».
Ефект суміжності: викладка поруч із солодощами нормалізує нікотинові вироби як «звичний продукт».


Виробники тютюну відкрито спрямовують рекламу саме на молодь. В Україні 66% молоді віком 18–29 років контактують із рекламою тютюнових та нікотинових виробів (тоді як серед усього населення цей показник — лише 35%). Найчастіше реклама знаходить українців у місцях продажу — у 26% випадків.

Факт: ті, хто бачить таку викладку постійно, на 64% більш схильні почати вживати нікотин.

Ситуація ускладнюється повною відсутністю контролю. Сьогодні діти будь-якого віку можуть вільно купити нікотинові снюси в Україні, бо жодного закону, який би це забороняв, досі немає. Виробники класифікують снюси як харчову добавку, тож немає ні вікових обмежень, ні контролю на касі.

Рішення, які закриють ці прогалини:
Законопроєкт №14110-д — врегулює обіг нікотинових снюсів в Україні, зокрема заборонить продаж неповнолітнім.
Законопроєкт №12091 — передбачає заборону ароматизованих стіків і викладку тютюнових і нікотинових виробів в місцях торгівлі. .
Закликаємо народних депутатів ухвалити законопроєкти №14110-д та №12091. Поки в законі є лазівки, тютюнова індустрія продовжує використовувати їх для залучення нових споживачів серед наших дітей.

Більше про маніпуляції тютюнової індустрії тут: https://center-life.org/novyny/nova-obhortka-nikotynovoi-zalezhnosti/

#ТютюновіКомпаніїПолюютьНаДітей #БезпечнихНікотиновихТютюновихВиробівНеІснує #Законопроєкт14110д #Законопроєкт12091
https://drive.google.com/drive/u/1/folders/1n6LxiJjovRsxbtuDBDOyRN4aDAW2H9hq